Новини

Немає більш благородної місії, ніж захист свого народу, рідної землі. Служба в лавах Української армії для вас не просто професія, це - найвища честь, покликання. Сьогодні День Збройних сил України ми зустрічаємо в особливих умовах, а тисячі офіцерів і солдатів, серед яких і наші земляки героїчно захищають свою Батьківщину зі зброєю в руках на Сході країни. На жаль, серед наших земляків є й ті, хто загинув у боротьбі з ворогом, - пам'ять про них назавжди залишиться в серцях жителів нашого району. Я висловлюю щирі співчуття рідним і близьким загиблих героїв і низько схиляю голову. Саме у цей складний час для нашої країни ми усвідомили, що сильна держава починається із сильної армії. Разом з вами за цей короткий період ми змогли збудувати нову Українську армію. Національну. Патріотичну. Відважну. Вірю, що наші Збройні Сили є і будуть справжньою національною гордістю, гарантуватимуть стабільність та суверенітет України. Бажаю усім із честю пройти складні випробування, що випали на долю, повернутися до рідних домівок живими і здоровими! Дякую за патріотизм і ветеранам армійської служби, родинам військових! Здоров'я і благополуччя вам! Миру і злагоди! Гордий від того, що нині у зоні АТО воює не тільки зброя – воює козацький український дух, який неможливо здолати! Переконаний, що Україна переможе. Слава Україні!

                                                          

Інформує Бахмацька районна філія Чернігівського ОЦЗ:

Інформуємо  Вас , що з 1 вересня 2021 року в другому відділі Ніжинського  РТЦК та СП проводяться підготовчі заходи чергового осіннього призову 2021 року. Згідно наказу начальника Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №29 від 13.08.2021 року  «Про   призов   громадян  на строкову військову службу у жовтні-грудні 2021 року»:

За минулу добу в Чернігівській області вакциновано 3 744 особи 23-09-2021 | 11:41

Планшети — для багатодітних родин Чернігівщини 23-09-2021 | 11:45

ПАМ'ЯТЬ ПРО ГЕРОЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ЖИТИМЕ ВІЧНО! Пройшло вже чимало часу з тих пір , як відбулися події на Майдані. А болить і досі так , наче це було вчора. Особливо болить тим, чиї славні доньки і сини там, на Майдані,поклали свої голови за Незалежність України. Не оминуло це лихо і нашу Дмитрівку . Адже разом з Небесною Сотнею полинув у вирій і наш земляк Василь Прохорський, житель с. Щуча Гребля. Пам'ять про нього не згасає в серцях земляків. Мати нашого Героя , Світлана Миколаївна, віддає всі сили , щоб залишити живий слід , незгасну пам'ять про свого сина. Вже декілька років милує своєю красою всіх , хто проїжджає повз садибу Світлани Миколаївни, калиновий гай , посаджений її дбайливими руками. Адже саме калина є в Україні символом незгасної пам'яті . Про цей чарівний куточок, просякнутий любов'ю до свого сина та до всієї України, чули вже , мабуть , не тільки в Чернігівській області. Тут зупиняються автівки, що проїжджають мимо, сюди приходять  діти місцевої школи та гості нашого селища. Ось і нещодавно в Дмитрівці, за ініціативи вчителя історії Бахмацької ЗОШ І-ІІІ ст. № 5  Грищенко Лариси Володимирівни, відбулася зустріч її вихованців, учнів 10 -го класу з мамою Героя України Василя Прохорського Діденко Світланою Миколаївною. Зустріч почалася з покладання квітів на могилу героя , яка знаходиться в центрі селища, біля Обеліска Слави. Там дітей гостинно зустрічали також селищний голова Валентин Бойко, керуюча справами Тетяна Пальчиковська та секретар селищної ради Інна Ярмоленко. Голова нашої громади розповів учням про Героя Небесної Сотні, яким ми пишаємося та запропонував вшанувати його пам'ять хвилиною мовчання. Після покладання квітів всі присутні відправилися на зустріч із мамою Василя, Світланою Миколаївною. Юні гості вручили їй квіти та подаруночки, які привезли із собою.В свою чергу до дітей звернувся Валентин Борисович, який подякував їм за збереження пам'яті про героїв України, побажав дітям цінувати батьків, поважати старших  , шанувати героїв  та вручив пам'ятну монету із зображенням герба Дмитрівки та солодощі. Учні , разом із вчителькою, милувалися прекрасним калиновим гаєм та уважно слухали історію про його заснування. Світлана Миколаївна розповідала, зворушливі до сліз, моменти з життя свого сина , пов'язані з Майданом. Наприкінці зустрічі вона виконала журливу пісню, яка розчулила всіх присутніх до сліз. Час зустрічі сплинув швидко. В душі всіх присутніх вирували емоції, які навертали на очі сльози... адже , неможливо залишитися байдужим після такої зустрічі. Всі учасники зустрічі, зворушені , зі сльозами на очах , побажали один одному здоров'я, подякували за зустріч, а гості пообіцяли Світлані Миколаївні зберігати пам'ять про її сина, нашого земляка Василя Прохорського, в своїх серцях. Учні , разом з Ларисою Володимирівною, пообіцяли повернутися в калиновий гай навесні. Для того, щоб побачити не тільки , як червоніють , наче краплі крові, кетяги калини, а й те, як вкриваються білим цвітом тендітні кущики, як символ надії...