Інформаційна картка соціальної послуги кризового та екстреного втручання
Назва послуги: КРИЗОВЕ ТА ЕКСТРЕНЕ ВТРУЧАННЯ
Зміст послуги: перша психологічна допомога; консультування; інформування;
представництво інтересів; допомога в організації отримання безоплатної правової,
невідкладної медичної допомоги, притулку тощо.
Форма надання послуги: за місцем проживання/перебування отримувача соціальних
послуг (в тому числі вдома); у приміщенні надавача соціальних послуг, за місцем
перебування отримувача соціальних послуг за межами місця проживання та приміщення
надавача соціальних послуг, у тому числі на вулиці.
Термін надання соціальної послуги: послуга надається негайно з моменту отримання
інформації про кризову ситуацію до моменту усунення ризику, спричиненого кризовою
ситуацією, або подолання обставин , які її спричинили. Строк надання не більше 72 годин
з початку надання соціальної послуги, після чого для подолання складних життєвих
обставин сім’я отримує інші необхідні соціальні послуги.
Отримувачі соціальної послуги: особи, постраждалі від домашнього насильства;
особи, постраждалі від торгівлі людьми;
особи, яким завдана шкода пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями,
терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.
Підстава отримання соціальної послуги: заява/звернення потенційного отримувача
соціальної послуги;
заява/звернення особи (осіб), якій (яким) стало відомо про кризову ситуацію,
повідомлення про особу, яка постраждала від насильства в сім’ї;
заява/звернення служб (медичних, правоохоронних, соціальних), державних та
громадських організацій про кризову ситуацію, зокрема, що виникла внаслідок вчинення
насильства в сім’ї.
Правові підстави для надання соціальної послуги: Державний стандарт соціально
послуги кризового та екстреного втручання (наказ Мінсоцполітики від 01.07.2016 № 716,
зареєстрований в Мінюсті 20.07.2016 за № 990/29120)
Підстава для відмови надання соціальної послуги: суб’єкт, що надає соціальну послугу,
може відмовити отримувачу соціальної послуги у її наданні, якщо суб’єкт не в змозі
задовольнити потреб отримувача соціальної послуги.
